1) викрадення (людини) з метою отримання викупу

2) викрадати (людину, особливо дитину) з метою отримання викупу

- kidnapped

•

- kidnap a person- kidnap insurance- kidnap passengers- kidnap victim

викрадати людину

страхування (особл. дітей) від викрадання

захоплювати (викрадати) пасажирів

викрадена особа, жертва викрадення

= kidnapper

особа, яка викрала людину (особл. дитину) з метою отримання викупу

= kidnapping

викрадення (людини, особл. дитини) з метою отримання викупу

- kidnaping for ransom- kidnaping laws- kidnaping of one's own child

викрадення (людини, особл. дитини) з метою отримання викупу

законодавство про викрадання (людей, особл. дітей)

викрадення власної дитини

викрадений (про людину)

= kidnaper

= kidnaping

1) похищать людей (для получения выкупа)

2) насильно или обманом увозить (кого-л.; обыкн. для получения выкупа)

kidnap (ˊkɪdnæp)

1. v наси́льно или обма́ном похища́ть люде́й (с целью получения выкупа)

2. n = kidnapping