-а, -е.
1) Прикм. до центр 1).
••
Центральний кут — кут, утворений двома радіусами якого-небудь кола.
2) Розташований у центрі (у 2 знач.), в середині чого-небудь; який є центром чогось, основним у чомусь. || Який належить до центру міста, села і т. ін.
••
Рушниця центрального бою — мисливська рушниця, яку заряджають із задньої частини патроном з капсулем у центрі.
3) Керівний, головний. Центральний уряд. || Здійснюваний вищими, керівними організаціями, який виходить від них. Центральне планування. || Який зосереджує в собі основні функції, об'єднує та координує яку-небудь діяльність. Центральна виборча комісія. Центральний телеграф.
••
Центральна нервова система — основна частина нервової системи, яка складається з головного та спинного мозку.
4) Основний, найістотніший, дуже важливий.
5) Який приводить у рух, обслуговує всю систему.
••
Центральне опалення — система опалення, за якої тепло йде в різні пункти із загальної котельні.